Минулого місяця Сенат Франції майже ухвалив закон, що вимагав від месенджерів створення 'бекдору' для правоохоронців, але Національна асамблея відхилила це рішення, що стало перемогою тих, хто захищає цифрову приватність. Проте три дні тому префект поліції Парижа знову виступив за цю ініціативу, як повідомив засновник Telegram Павло Дуров.

Дуров зазначив, що депутати заслуговують на похвалу за рішення відмовитися від 'закону, що позбавляє громадян прав на приватність'. Він попередив, що будь-які 'бекдори' можуть бути використані не лише поліцією, але й злочинцями, ставлячи під загрозу конфіденційність громадян.

На думку Дурова, навіть якщо б основні платформи з шифруванням були ослаблені, злочинці могли б перейти на інші, менш відомі програми, використовуючи VPN для захисту своїх комунікацій.

Telegram, яким користується понад 700 мільйонів людей, дотримується політики відсутності 'бекдорів' вже 12 років. 'Ми краще вийдемо з ринку, ніж зрадимо шифрування', – підкреслив він, порівнюючи Telegram із конкурентами, які жертвують приватністю заради прибутку.

Згідно з законодавством ЄС про цифрові послуги, Telegram дотримується судових розпоряджень, розкриваючи лише IP-адреси та номери телефонів підозрюваних, але не вміст повідомлень. 'Ми ніколи не передавали жодного байта приватних повідомлень', – зазначив Дуров.

Хоча законодавці зазнали поразки, Дуров попередив, що битва за шифрування триває. У березні Європейська комісія запропонувала аналогічну ініціативу щодо 'бекдорів' у месенджерах по всій Європі.

Незважаючи на позицію Telegram як месенджера з наскрізним шифруванням, він не раз піддавався критиці за перебільшення рівня безпеки. Наприклад, у 2021 році засновник Signal Моксі Марлінспайк заявив, що навіть Facebook Messenger пропонує вищий рівень конфіденційності, ніж Telegram, оскільки наскрізне шифрування активується лише в 'секретних чатах'.